ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

ПЕРША ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА:

Поговоримо про важливе та актуальне - особливості та правила надання Першої Психологічної Допомоги.

Ситуація, у якій ми знаходимось може викликати стрес чи інші реакції, з якими може бути складно впоратися самостійно. Серед них можуть бути відчуття страху, плач, ступор, апатія, рухове збудження, нервове тремтіння, істерика та навіть прояви агресивної поведінки. Це може статися як з нами, з нашими знайомими,так і з просто оточуючими людьми.

У актуальний час було б гарно, якщо б усі були відповідальними та чуйними як до себе, так і до всіх оточуючих.

Ми маємо розуміти головні моменти Першої Психологічної Допомоги, як ми можемо допомогти людині, як можемо зрозуміти, що з нею відбувається та надати ПЕРШУ ДОПОМОГУ, у тому числі ПСИХОЛОГІЧНУ.

(До речі навчаються першій психологічній допомозі не тільки психологи, її основи має знати кожен із нас. Бо ми живемо серед людей, і є відповідальними громадянами та просто Людьми).

Тож, трохи детальніше про ПЕРШУ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ:

Перша психологічна допомога – це сукупність заходів загальнолюдської підтримки та практичної психологічної допомоги людям, які зазнали впливу значних стресорів.

Її надання не передбачає значної професійної підготовки, достатньо педагогічних знань, отриманих в межах загальноосвітнього психологічного інформування, і природної здатності проявляти співчуття, людяність.

Важливою характеристикою першої психологічної допомоги є її простота.

Потреба у першій психологічній допомозі залежить від глибини впливу події на людину. Ступінь впливу зазвичай визначається як незначний, помірний, тяжкий. У більшості випадків перша психологічна допомога надається під час тяжкого впливу психотравмуючої події на особу. Саме оцінка поведінки постраждалого є вирішальною для прийняття рішення про надання першої психологічної допомоги. З цієї точки зору важливим є оцінка станів.

Перша психологічна допомога (далі - ППД) визначає гуманні, підтримуючі заходи реагування на страждання особи, яка може потребувати підтримки.

ППД включає такі елементи:

- ненав’язливе надання практичної допомоги та підтримки;

- оцінювання потреб і проблем;

- надання допомоги в задоволенні базових потреб (наприклад: їжа, вода, інформація);

- слухання людей, не примушуючи їх говорити;

- розрада та заспокоєння людей;

- надання допомоги в отриманні інформації, встановленні зв’язку із службами та структурами соціальної підтримки;

- захист людини від подальшої шкоди.

Завдання ППД:

- формувати відчуття безпеки, зв’язку з іншими людьми, спокою і надії;

- сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки;

- зміцнювати віру в можливість допомогти собі та оточуючим.

Під час надання ППД необхідно:

- знайти для розмови тихе місце, де ніщо не відволікатиме;

- поважати конфіденційність і не розголошувати повідомлені особисті відомості;

- бути поруч із людиною, але дотримуватися необхідної дистанції з урахуванням її віку, статі та культури (якщо потрібно - обняти, то обов’язково спитати дозволу);

- показувати зацікавленість, наприклад, киваючи головою чи вимовляючи короткі підтверджувальні репліки;

- бути терплячим і спокійним;

- надавати фактичну інформацію, чесно говорити про свої знання: «Я не знаю, але спробую для вас дізнатися»;

- надавати інформацію зрозумілою мовою, простими словами;

- висловлювати співпереживання людям, які говорять вам про свої почуття,

- перенесену втрату чи важливі події (втрата будинку, смерть близької людини тощо);

- надати людині можливість помовчати.

Під час надання ППД заборонено:

- змушувати людину розповідати про те, що з нею відбулося;

- перебивати і квапити співрозмовника (наприклад, дивитися на годинник, говорити занадто швидко);

- торкатися до людини, якщо немає впевненості про те, чи прийнято це в її культурному середовищі;

- давати оцінку тому, що людина зробила чи не зробила, або її емоціям;

- вигадувати того, чого не знаєте;

- використовувати специфічні терміни;

- давати обіцянки;

- переказувати співрозмовнику оповідання, почуті від інших;

- розповідати про свої власні труднощі;

- думати і діяти так, немов зобов’язані вирішити за іншого всі його проблеми;

- позбавляти людину віри у власні сили і здатність самій подбати про себе;

- описувати людей, використовуючи негативні епітети (наприклад, називати їх «божевільними»).

Отже, це ЗАГАЛЬНІ принципи надання Першої Психологічної Допомоги.

Але найголовніше, що вона (саме кроки першої психологічної допомоги) залежить від того психологічного стану, у якому зараз знаходиться людина:

- Страх

- Апатія

- Ступор

- Рухове збудження

- Плач

- Нервове тремтіння

- Істерика

- Агресивна поведінка.

Для того, щоб правильно визначити стан, у якому знаходиться людина, та надати необхідну відповідну Першу Психологічну допомогу ми маємо знати Ознаки цього стану, яка його тривалість і які саме кроки Першої Психологічної Допомоги необхідні при цьому стані.

Ознайомитись із цим більш детально допоможуть Ілюстрації під цим постом - Картки з правил надання Першої Психологічної Допомоги при різних психологічних стресових станах людини.

Прошу ознайомитися.

Адже це єдуже важливим для нас, наших близьких та нашого суспільства вцілому.

Окремо маю зауважити, що дані методичні матеріали (картки з правилами та кроками надання Перщої Психологічної Допомоги в залежності від реакцій дюдини, яка пережила стресову ситуацію) були розроблені для військових підрозділів, де люди знають один одного і пройшли однакову підготовку. Тому де-які поради з цих інструкцій НЕ МОЖНА використовувати для незнайомих осіб. Зважайте на це! Зокрема мається на увазі в першу чергу те, що не можна торкатися незнайомих людей (без їхньої згоди). Особливо тих, що перебувають в кризовому стані.

Будьмо чуйними та відповідальними до себе та оточуючих людей!

З побажаннями безпеки та психологічного здоров'я,

практичний психолог

Марина В'ячеславівна

Коментарi