КСЕНІЯ ГУМЕНЮК, 5-В
31 грудня у мене була дивовижна ніч.Я її дуже чекала: прикрасила ялинку, підготувала подарунки для рідних.
У новорічну ніч ми з батьками вирішили запустити феєрверк. Коли ми запустили феєрверк, то почали мріяти про наступний Новий рік.
Після запуску феєрверку вся наша родина зайшла в кімнату. Я зайшла перша і побачила під ялинкою чудовий новорічний пакунок. Я заглянула у нього і побачила чудову книгу з назвою «Аліса в країні див». У той момент я зрозуміла, що до нас додому приходив Дід Мороз.
Я бажаю всім дітям вірити у дива. Я вважаю, якщо вірити у дива, то вони обов’язково здійсняться.
ПОЛИНА ЛОБОЙКО, 5-В
Це сталося у новорічну ніч. Я прокинулася попити води. Розплющила оченята та побачила Діда Мороза, який говорив із звірятами. Звірі були звичайні іграшки нашої квартири. Це зайчик Кузя, ведмедик Миша, котик Мурзик, собака Гавка та черепашка Ілла. Як виявилося, вони були помічниками Діда Мороза. Мені стало цікаво, про що вони говорять, і я підслухала. Дід Мороз казав кожній тваринці, кому цей подарунок, і вони підписували. Потім чарівник подякував всім, дав подарунки і вже збирався йти до інших дітей. Аж раптом прокинувся мій котик Пух. Дід Мороз дав йому теж подарунок, щоб Пушок не образився. Це була іграшкова мишка. Пух дуже подякував чарівнику та пішов його проводити.
Ось таку я побачила пригоду.
КАТЕРИНА ШУЛЯКОВА,5-В; ДАР'Я ЗАДОРОЖНА, 5-В
Цієї зими Новий рік ми святкували у родичів. Вночі я прокинулася від якогось шороху. Я побігла до кімнати, у якій стояла ялинка, і побачила, що з ялинки впав шарик. Я хотіла повісити шар, але не встигла, тому що почула шум в трубі (у моїх родичів є комин). Я гадала, що це ніг, але я помилилася. Я підбігла до труби, щоб перевірити, і побачила чорні чоботи, червоні штани, білий пояс, червоне пальто та червона шапочка з білим бубоном, біла борода і червоний ніс. Я переконалася, що це Дід Мороз.
Я запитала в нього, що він тут робить. Дід Мороз відповів, що на Новий рік він роздає дітям подарунки, а щоб отримати подарунок, діти повинні міцно спати.
Я спитала у нього:
• Який подарунок чекає на мене?
Дід Мороз ласкаво відповів:
• Я не можу сказати тобі, тому що це таємниця. Йди краще спати, бо не виспишся. Я побігла до ліжка й заснула. Вранці під ялинкою лежала нова сукня. Мабуть, Дід Мороз приніс мені її.
А можливо. Він мені тільки наснився?
Я тихенько відчиняю двері та відразу потрапляю у справжнє "книжкове місто": з вулицями та площами, палацами й будинками. Це - наша шкільна бібліотека.
Є тут і свої мешканці - звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, наче про щось розмірковують. Але я знаю: як тільки візьмеш книжку в руки, відкриєш першу сторінку - і почне вона розповідати. Тихенько поведе у незнайомий, цікавий, дивовижний, чудовий світ, познайомить з прекрасними людьми, навчить жити, відповість на безліч питань.
Але ж книга - це скарбниця всього людства,тому треба цінити та оберігати її скарби!!!
ЗимаПрийшла жінка в білім хутрі.Кричать діти всі: "Ура!"А красуня сніговаРозкидала по всім світіБілу-білу скатертину.Вкрила нею всі поля,парки, сквери - все гілля.Діти бавляться на лижах,і у сніжки грають всі.Снігом вкриті всі доріжки,І дерева, і ліси,Бо до нас прийшла зима!
Куц Арсеній, учень 3-А класу.
Активний футбольний уболівальник, читач шкільної бібліотеки з першого класу, робить перші літературні спроби у жанрі казки.КАЗКА ПРО МОРЕМоре раділо. Скоро літо. Приїде до його берегів малеча. Почне кидатися камінцями, кататися на хвилях… Буде морю весело! А зараз, взимку, чим розважитись? Гралося-гралося море камінцями, та не розрахувало своїх сил. Так жбурнуло каміннячко хвилею, що воно полетіло аж на набережну! Чує море, що пищать-плачуть камінці. Хотіли б повернутися на рідний берег, та ніжок у них нема. Замислилось море: як допомогти малечі? Хотіло хвилею їх дістати – не виходить… Хотіло вітер попросити допомогти – не вистачає і у вітру сили… Що робити? Аж ось закричали над морем чайки. Вирішило море у них допомоги просити.- Чаєчки, я вас рибкою годую, допоможіть мені!- А що зробити? - питають чайки.- Доправте камінчики до води, - просить море.- Добре, - відповіли птахи, - зробимо!Підлетіли чайки до камінчиків, взяли кожна по одному у дзьобик і обережно перенесли до води. Зраділи маленькі камінці, весело перекочуються під хвилями. І море теж обережнішим стало. Не грається з ними у всю свою могутню силу. Літа чекає. Влітку награється з дітлахами!
Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.