Тарас Шевченко як художник

2025-03-06

До 211-ї річниці від дня народженняТараса Григоровича Шевченка

«Шевченко дивився на світ оком художника,не беручи до уваги цей факт - неможливо збагнути його поезію»

Леонід Ушкалов

Онлайн-фотогалерея картин Т.Г.Шевченка.

Тарас Григорович Шевченко відомий на весь світ як великий український поет, Кобзар. Та не менш вагомий є його вклад у художнє мистецтво. Картини Шевченка - гордість українських та світових музеїв.

Любов до малювання виникла у Тараса ще з дитинства. Його мати і сестра Катерина дуже добре малювали. Вони прикрашали гарними малюнками голубів, півників, квітів не тільки стіни своєї хати, але й сусідів. Малий Тарас уважно придивлявся, як малюють дорослі і сам пробував малювати.Була під рукою крейда - вже радість, як не було - малював вуглинкою. Малював повсюди: в батькіській хаті, чи на дворі, будучи вдома, чи запрошеним в гості. Тарасові це дуже подобалось і він тоді мріяв стати маляром.

Багато прийшлось пройти на дорозі оволодіння пензлем - та Тарас пройшов - навчання в дяка, в маляра, в омріяній академії мистецтв. Йому пощастило - знався з найвідомішими художниками та митцями того часу.

Дослідники заявляють, що Шевченко намалював 1300 картин, портретів, малюнків, офортів, ескізів. На жаль, не всі вони дійшли до нас через роки. Збереглося 835 робіт Тараса Шевченка в оригіналах і частково в гравюрах на металі та дереві.

Пропонуємо вам познайомитися з кількома творами живопису і графіки Тараса Шевченка.

Портрет батька. Папір, туш, перо, пензель.(1829–1830р.)

Першим портретом, що зберігся, написаним Тарасом Григоровичем, є “Портрет батька” На малюнку під портретом є чорнилом напис: “Се мій батько”. Що вважається єдиною підставою для визначення малюнка, як портрета батька Т. Г. Шевченка - Григорія Івановича (1786 – 1825).

Малюнок знайдено у Вільнюсі. У 1920 році експонувався на Шевченківській виставці у Львові як малюнок Тараса Шевченка.

Автопортрет. Полотно, олія. (1840 р.)

Власні зображення Т.Г. Шевченко створював протягом усього життя. Кількість Шевченкових автопортретів важко облікувати. Найранішній, із нині знаних автопортретів, виконано на початку 1840 року в Петербурзі. Це перша спроба писати олійними фарбами. Найвідоміший автопортрет втілив романтично піднесений образ поета і художника. Тут йому 26 років. Саме у цьому віці його назвали духовним батьком українців.

Зараз автопортрет знаходиться в Національному музеї Тараса Шевченка.

Циганка-ворожка. Папір, акварель. (1841 р.) Справа внизу зберігся підпис художника і дата створення картини.

Малюнок є авторською копією або варіантом картини, “що зображує циганку”, за яку 26 вересня 1841 року Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня.

На малюнку зображено жанрову сцену з народного життя: циганка ворожить на долоні молодій дівчині. На першому плані зображено могутній клен, що утворює своєрідну раму у композиції, так само як світлі масивні дерев’яні ворота слугують тлом, на якому зображено босу дівчину в українському вбранні (так само Шевченко пізніше вбере свою Катерину, змінивши лише її обличчя), поряд – незмінний песик, який так само як і виразна вгодована дитинка на плечах у циганки, урівноважують усю композицію.

У 1939 році експонувалася на Республіканській ювілейній Шевченківській виставці в Києві. Зараз зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві створеного на базі колишньої Галереї картин Тараса Шевченка в Харкові та Центрального державного музею Тараса Шевченка в Києві у 1949 році.

Катерина. Полотно, олія. (1842 р.)

Картина виконана на тему однойменної поеми “Катерина”. Про створення цієї картини Шевченко Т. Г. повідомляє в листі від 25 січня 1843 р. до Тарновського Г. С.: « Я намалював Катерину в той час, як вона вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче… а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга – собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина».

Дослідники відмічають багато символічних елементів у цій роботі - зокрема те, що собака біжить вслід за москалем, проганяючи його, вказує на те, що в Україні чужинцю не раді були навіть у часи Шевченка.

У 1939 р. картина експонувалася на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві. Зараз картина зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка.

Хата батьків Т. Г. Шевченка в с.Кирилівці. Олівець. 1843

Шевченко неодноразово зображує краєвиди та селянські садиби. Образ біленької хати був одним з найдорожчих для поета. А батьківська хата поета змальована як в графічному так і в поетичному вигляді.

Поняття «Шевченківська хата» вже давно стало загальним символом найубогішої в селі хати.

Селянська родина. Полотно, олія. (1843 р.)

На картині під час реставрації 1928 року виявлено праворуч унизу залишки авторського підпису: Шевч.

Художник написав картину під час першої подорожі на Україну. В ній Шевченко відтворив образ-ідеал сімейної гармонії – ідилії, що з особливою душевною теплотою показує красу українського побуту, народний ідеал родини .

На картині бачимо стареньку, під солом'яною стріхою хату. Тут, у затишку, наприкінці літнього дня, зібралася селянська родина - молоді батьки, їх синочок, дід. Малюк, що цілий день був з дідусем,очевидно, бешкетуючи, а може й ненароком, розбив горщика, який висів на тину і був неабиякою цінністю у селянській родині. Батько хотів було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи чоловіка вибачити його. Чоловік полагіднішав, заспокоївся, узяв люльку і, немов вибачаючись перед дружиною, прагне приласкати сина. За цією маленькою драмою уважно стежить дворовий пес. Трохи далі, нарозі хати, сидить і гріється у променях вечірнього сонця сивий дідусь,якому байдуже все, що діється на подвір'ї.

Поет мріяв про таке життя, але доля обійшла його, і в сімейному житті він не був щасливий.

Козак-бандурист. Папір, сепія. (1843 р.)

“Козак-бандурист” – утрачений малюнок авторства Тараса Шевченка, який був створений, під час першої подорожі художника Україною.

Малюнок, швидше за все, було знищено пожежею у маєтку Капністів у 1919 році. Твір відомий завдяки двом збереженим фотокопіям. Один із найбільших малюнків художника, виконаних сепійною технікою.

У центрі композиції зображений сліпий бандурист із козацьким оселедцем. Біля музиканта стоїть його поводир, а з-за огорожі видніється молода дівчина, яка слухає пісню. Сюжетно на своїх малюнках кобзарів малюнок пов’язаний із поемою “Невольник" ("Сліпий").

Шевченко зображував та бандуристів протягом всього свого творчого шляху. Перший відомий малюнок такої тематики – це “Козацький бенкет” (1838 р.)

Під час своєї першої подорожі Україною у 1843 році , Тарас Шевченко створив найбільше малюнків такої тематики. Та у період заслання й в останні роки життя, художник вже рідко звертався до зображення кобзарів та бандуристів.

Цікавий факт, що фігури кобзаря та поводира з малюнка були зображені на звороті 100-гривневої банкноти зразка 2005 року.

У Києві. Папір, офорт. (1844 р.)

Цей офорт в листах Шевченко називав «Печерська Київська криниця». Він зосередив основну увагу на старій розлогій вербі, що схилилася над водою.

Офортна дошка належала К. Свідзінському, а після 1855 року знаходилась в бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місцезнаходження цієї дошки не встановлено.

Видубицький монастир у Києві. Папір, офорт. (1844 р.)

Видубицький монастир – один із найдавніших православних монастирів Києва. Заснований між 1070 та 1077 роками Всеволодом Ярославичем, сином Ярослава Мудрого.

Рисунок з натури, використаний для офорта. Під краєвидом зліва підпис автора і дата: Шевченко 1844. Справа від підпису назва: Выдубецькій монастир. Поруч назву повторено французькою мовою. Дата виконання офорта уточнена на підставі листа Шевченка до Кухаренка Я. Г. від 26.11.1844 року.

Офортна дошка належала Свідзінському К., а після 1855 року знаходилась у бібліотеці Красінських у Варшаві. Сучасне місце знаходження офортної дошки не встановлено.

Список картин і малюнків Тараса Шевченка

Поет і художник жили в душі Шевченка-митця завжди, бо писати й малювати він любив однаково. Ознайомитися з живописною спадщиною Тараса Григоровича допоможуть книжки.

Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів : у 12 т. Т. 7. Мистецька спадщина : живопис і графіка. - К. : Наук. думка, 2005. – 503 с. : іл.

Шевченко Т. Г.Художник. – К.: Молодь, 1985.

Антонович Д.В.Шевченко – маляр. – К.: Україна, 2004. – 272 с.

Красицький Д.Ф.Тарас – художник..- К.: Веселка 1973. – 140с.: іл..